| | | | |
| оштукату́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оштукату́рюваний | оштукату́рювана | оштукату́рюване | оштукату́рювані |
| родовий | оштукату́рюваного | оштукату́рюваної | оштукату́рюваного | оштукату́рюваних |
| давальний | оштукату́рюваному | оштукату́рюваній | оштукату́рюваному | оштукату́рюваним |
| знахідний | оштукату́рюваний | оштукату́рювану | оштукату́рюване | оштукату́рювані |
| орудний | оштукату́рюваним | оштукату́рюваною | оштукату́рюваним | оштукату́рюваними |
| місцевий | на/в оштукату́рюваному, оштукату́рюванім | на/в оштукату́рюваній | на/в оштукату́рюваному, оштукату́рюванім | на/в оштукату́рюваних |
