| | |
| пари́рувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пари́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пари́руймо |
| 2 особа | пари́руй | пари́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пари́руватиму | пари́руватимемо, пари́руватимем |
| 2 особа | пари́руватимеш | пари́руватимете |
| 3 особа | пари́руватиме | пари́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | пари́рую | пари́руємо, пари́руєм |
| 2 особа | пари́руєш | пари́руєте |
| 3 особа | пари́рує | пари́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пари́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пари́рував | пари́рували |
| жін. р. | пари́рувала |
| сер. р. | пари́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пари́руваний |
| Безособова форма |
| пари́рувано |
| Дієприслівник |
| пари́рувавши |
