пенькови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пенькови́й | пенькова́ | пенькове́ | пенькові́ |
родовий | пеньково́го | пеньково́ї | пеньково́го | пенькови́х |
давальний | пеньково́му | пенькові́й | пеньково́му | пенькови́м |
знахідний | пенькови́й, пеньково́го | пенькову́ | пенькове́ | пенькові́, пенькови́х |
орудний | пенькови́м | пеньково́ю | пенькови́м | пенькови́ми |
місцевий | на/у пеньково́му, пенькові́м | на/у пенькові́й | на/у пеньково́му, пенькові́м | на/у пенькови́х |