| пенькува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пенькува́тий | пенькува́та | пенькува́те | пенькува́ті |
| родовий | пенькува́того | пенькува́тої | пенькува́того | пенькува́тих |
| давальний | пенькува́тому | пенькува́тій | пенькува́тому | пенькува́тим |
| знахідний | пенькува́тий, пенькува́того | пенькува́ту | пенькува́те | пенькува́ті, пенькува́тих |
| орудний | пенькува́тим | пенькува́тою | пенькува́тим | пенькува́тими |
| місцевий | на/у пенькува́тому, пенькува́тім | на/у пенькува́тій | на/у пенькува́тому, пенькува́тім | на/у пенькува́тих |