| перебу́тий1 – дієприкметник | ||||
| (який перебував якийсь час) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | перебу́тий | перебу́та | перебу́те | перебу́ті |
| родовий | перебу́того | перебу́тої | перебу́того | перебу́тих |
| давальний | перебу́тому | перебу́тій | перебу́тому | перебу́тим |
| знахідний | перебу́тий | перебу́ту | перебу́те | перебу́ті |
| орудний | перебу́тим | перебу́тою | перебу́тим | перебу́тими |
| місцевий | на/у перебу́тому, перебу́тім | на/у перебу́тій | на/у перебу́тому, перебу́тім | на/у перебу́тих |