| | | | |
| переко́наний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (той, якого переконали) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | переко́наний | переко́нана | переко́нане | переко́нані |
| родовий | переко́наного | переко́наної | переко́наного | переко́наних |
| давальний | переко́наному | переко́наній | переко́наному | переко́наним |
| знахідний | переко́наний, переко́наного | переко́нану | переко́нане | переко́нані, переко́наних |
| орудний | переко́наним | переко́наною | переко́наним | переко́наними |
| місцевий | на/у переко́наному, переко́нанім | на/у переко́наній | на/у переко́наному, переко́нанім | на/у переко́наних |
