| | |
| перемогти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відважитися на що-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | перемогти́ся, перемогти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | переможі́мося, переможі́мось, переможі́мся |
| 2 особа | переможи́ся, переможи́сь | переможі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перемо́жуся, перемо́жусь | перемо́жемося, перемо́жемось, перемо́жемся |
| 2 особа | перемо́жешся | перемо́жетеся, перемо́жетесь |
| 3 особа | перемо́жеться | перемо́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | перемі́гся | перемогли́ся, перемогли́сь |
| жін.р. | перемогла́ся, перемогла́сь |
| сер.р. | перемогло́ся, перемогло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| перемі́гшись |
