| | |
| перерива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (силою розділяти щось на частини; припиняти розвиток) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | перерива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | перерива́ймо |
| 2 особа | перерива́й | перерива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перерива́тиму | перерива́тимемо, перерива́тимем |
| 2 особа | перерива́тимеш | перерива́тимете |
| 3 особа | перерива́тиме | перерива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | перерива́ю | перерива́ємо, перерива́єм |
| 2 особа | перерива́єш | перерива́єте |
| 3 особа | перерива́є | перерива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| перерива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | перерива́в | перерива́ли |
| жін. р. | перерива́ла |
| сер. р. | перерива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| перери́ваний |
| Безособова форма |
| перери́вано |
| Дієприслівник |
| перерива́вши |
