| побрьо́хати – дієслово доконаного виду | ||
| (піти, відправитися, поволі рухаючись у чому-небудь рідкому, грузькому) | ||
| Інфінітив | побрьо́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | побрьо́хаймо | |
| 2 особа | побрьо́хай | побрьо́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | побрьо́хаю | побрьо́хаємо, побрьо́хаєм |
| 2 особа | побрьо́хаєш | побрьо́хаєте |
| 3 особа | побрьо́хає | побрьо́хають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | побрьо́хав | побрьо́хали |
| жін.р. | побрьо́хала | |
| сер.р. | побрьо́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| побрьо́хавши | ||