| | |
| побіли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | побіли́тися, побіли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | побілі́мося, побілі́мось, побілі́мся |
| 2 особа | побіли́ся, побіли́сь | побілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | побілю́ся, побілю́сь | побілимо́ся, побілимо́сь, побіли́мся |
| 2 особа | побіли́шся | побілите́ся, побілите́сь |
| 3 особа | побіли́ться | побіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | побіли́вся, побіли́всь | побіли́лися, побіли́лись |
| жін.р. | побіли́лася, побіли́лась |
| сер.р. | побіли́лося, побіли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| побіли́вшись |
