| повідлуча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | повідлуча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | повідлуча́ймо | |
| 2 особа | повідлуча́й | повідлуча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | повідлуча́ю | повідлуча́ємо, повідлуча́єм |
| 2 особа | повідлуча́єш | повідлуча́єте |
| 3 особа | повідлуча́є | повідлуча́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | повідлуча́в | повідлуча́ли |
| жін.р. | повідлуча́ла | |
| сер.р. | повідлуча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| повідлуча́вши | ||