| | |
| пові́ятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пові́ятися, пові́ятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пові́ймося, пові́ймось |
| 2 особа | пові́йся, пові́йсь | пові́йтеся, пові́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пові́юся, пові́юсь | пові́ємося, пові́ємось, пові́ємся |
| 2 особа | пові́єшся | пові́єтеся, пові́єтесь |
| 3 особа | пові́ється | пові́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пові́явся, пові́явсь | пові́ялися, пові́ялись |
| жін.р. | пові́ялася, пові́ялась |
| сер.р. | пові́ялося, пові́ялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пові́явшись |
