| | |
| позале́жуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позале́жуватися, позале́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позале́жуймося, позале́жуймось |
| 2 особа | | позале́жуйтеся, позале́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позале́жуємося, позале́жуємось, позале́жуємся |
| 2 особа | | позале́жуєтеся, позале́жуєтесь |
| 3 особа | позале́жується | позале́жуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позале́жувався, позале́жувавсь | позале́жувалися, позале́жувались |
| жін.р. | позале́жувалася, позале́жувалась |
| сер.р. | позале́жувалося, позале́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позале́жувавшись |