політе́хнік – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | політе́хнік | політе́хніки |
родовий | політе́хніка | політе́хніків |
давальний | політе́хнікові, політе́хніку | політе́хнікам |
знахідний | політе́хніка | політе́хніків |
орудний | політе́хніком | політе́хніками |
місцевий | на/у політе́хнікові, політе́хніку | на/у політе́хніках |
кличний | політе́хніку | політе́хніки |
[розм.] |