поробето́н – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | поробето́н | |
родовий | поробето́ну | |
давальний | поробето́ну, поробето́нові | |
знахідний | поробето́н | |
орудний | поробето́ном | |
місцевий | на/у поробето́ні, по поробето́ну | |
кличний | поробето́не* |