| порозго́нити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозго́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозго́ньмо | |
| 2 особа | порозго́нь | порозго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозго́ню | порозго́нимо, порозго́ним |
| 2 особа | порозго́ниш | порозго́ните |
| 3 особа | порозго́нить | порозго́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозго́нив | порозго́нили |
| жін.р. | порозго́нила | |
| сер.р. | порозго́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозго́нивши | ||