| поточи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (похитнутися) | ||
| Інфінітив | поточи́тися, поточи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поточі́мося, поточі́мось, поточі́мся | |
| 2 особа | поточи́ся, поточи́сь | поточі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поточу́ся, поточу́сь | пото́чимося, пото́чимось, пото́чимся |
| 2 особа | пото́чишся | пото́читеся, пото́читесь |
| 3 особа | пото́читься | пото́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поточи́вся, поточи́всь | поточи́лися, поточи́лись |
| жін.р. | поточи́лася, поточи́лась | |
| сер.р. | поточи́лося, поточи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поточи́вшись | ||