| пригви́нчувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | пригви́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пригви́нчуймо | |
| 2 особа | пригви́нчуй | пригви́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригви́нчуватиму | пригви́нчуватимемо, пригви́нчуватимем |
| 2 особа | пригви́нчуватимеш | пригви́нчуватимете |
| 3 особа | пригви́нчуватиме | пригви́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пригви́нчую | пригви́нчуємо, пригви́нчуєм |
| 2 особа | пригви́нчуєш | пригви́нчуєте |
| 3 особа | пригви́нчує | пригви́нчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пригви́нчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пригви́нчував | пригви́нчували |
| жін. р. | пригви́нчувала | |
| сер. р. | пригви́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пригви́нчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| пригви́нчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| пригви́нчувавши | ||