| придуши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | придуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | придуші́мо, придуші́м | |
| 2 особа | придуши́ | придуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | придушу́ | приду́шимо, приду́шим |
| 2 особа | приду́шиш | приду́шите |
| 3 особа | приду́шить | приду́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | придуши́в | придуши́ли |
| жін.р. | придуши́ла | |
| сер.р. | придуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| приду́шений | ||
| Безособова форма | ||
| приду́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| придуши́вши | ||