| | |
| прикажчикува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прикажчикува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прикажчику́ймо |
| 2 особа | прикажчику́й | прикажчику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прикажчикува́тиму | прикажчикува́тимемо, прикажчикува́тимем |
| 2 особа | прикажчикува́тимеш | прикажчикува́тимете |
| 3 особа | прикажчикува́тиме | прикажчикува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прикажчику́ю | прикажчику́ємо, прикажчику́єм |
| 2 особа | прикажчику́єш | прикажчику́єте |
| 3 особа | прикажчику́є | прикажчику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прикажчику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прикажчикува́в | прикажчикува́ли |
| жін. р. | прикажчикува́ла |
| сер. р. | прикажчикува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прикажчикува́вши |
