| прикріпи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прикріпи́тися, прикріпи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прикріпі́мося, прикріпі́мось, прикріпі́мся | |
| 2 особа | прикріпи́ся, прикріпи́сь | прикріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прикріплю́ся, прикріплю́сь | прикрі́пимося, прикрі́пимось, прикрі́пимся |
| 2 особа | прикрі́пишся | прикрі́питеся, прикрі́питесь |
| 3 особа | прикрі́питься | прикрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прикріпи́вся, прикріпи́всь | прикріпи́лися, прикріпи́лись |
| жін.р. | прикріпи́лася, прикріпи́лась | |
| сер.р. | прикріпи́лося, прикріпи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прикріпи́вшись | ||