| примі́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | примі́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | примі́рмо | |
| 2 особа | примі́р | примі́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | примі́рю | примі́римо, примі́рим |
| 2 особа | примі́риш | примі́рите |
| 3 особа | примі́рить | примі́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | примі́рив | примі́рили |
| жін.р. | примі́рила | |
| сер.р. | примі́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| примі́рений | ||
| Безособова форма | ||
| примі́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| примі́ривши | ||