| припали́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | припали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | припалі́мо, припалі́м | |
| 2 особа | припали́ | припалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припалю́ | припа́лимо, припа́лим |
| 2 особа | припа́лиш | припа́лите |
| 3 особа | припа́лить | припа́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припали́в | припали́ли |
| жін.р. | припали́ла | |
| сер.р. | припали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| припа́лений | ||
| Безособова форма | ||
| припа́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| припали́вши | ||