| приповісти́ся – дієслово доконаного виду | ||
| (звірятися кому-небудь) | ||
| Інфінітив | приповісти́ся, приповісти́сь | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | припові́мся | приповімо́ся, приповімо́сь |
| 2 особа | приповіси́ся, приповіси́сь | приповісте́ся, приповісте́сь |
| 3 особа | припові́сться | приповідя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | припові́вся, припові́всь | приповіли́ся, приповіли́сь |
| жін.р. | приповіла́ся, приповіла́сь | |
| сер.р. | приповіло́ся, приповіло́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| припові́вшись | ||