| | |
| припуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вважати за можливе; допускати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | припуска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | припуска́ймо |
| 2 особа | припуска́й | припуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припуска́тиму | припуска́тимемо, припуска́тимем |
| 2 особа | припуска́тимеш | припуска́тимете |
| 3 особа | припуска́тиме | припуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | припуска́ю | припуска́ємо, припуска́єм |
| 2 особа | припуска́єш | припуска́єте |
| 3 особа | припуска́є | припуска́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| припуска́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | припуска́в | припуска́ли |
| жін. р. | припуска́ла |
| сер. р. | припуска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| припуска́вши |
