| присоба́чити – дієслово доконаного виду | ||
| (прикріпити, прилаштувати недбало, нашвидкуруч) | ||
| Інфінітив | присоба́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | присоба́чмо | |
| 2 особа | присоба́ч | присоба́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | присоба́чу | присоба́чимо, присоба́чим |
| 2 особа | присоба́чиш | присоба́чите |
| 3 особа | присоба́чить | присоба́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | присоба́чив | присоба́чили |
| жін.р. | присоба́чила | |
| сер.р. | присоба́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| присоба́чений | ||
| Безособова форма | ||
| присоба́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| присоба́чивши | ||