| проба́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проба́читися, проба́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проба́чмося, проба́чмось | |
| 2 особа | проба́чся | проба́чтеся, проба́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проба́чуся, проба́чусь | проба́чимося, проба́чимось, проба́чимся |
| 2 особа | проба́чишся | проба́читеся, проба́читесь |
| 3 особа | проба́читься | проба́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проба́чився, проба́чивсь | проба́чилися, проба́чились |
| жін.р. | проба́чилася, проба́чилась | |
| сер.р. | проба́чилося, проба́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проба́чившись | ||