| провали́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити заглибини; зірвати) | ||
| Інфінітив | провали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | провалі́мо, провалі́м | |
| 2 особа | провали́ | провалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провалю́ | прова́лимо, прова́лим |
| 2 особа | прова́лиш | прова́лите |
| 3 особа | прова́лить | прова́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | провали́в | провали́ли |
| жін.р. | провали́ла | |
| сер.р. | провали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прова́лений | ||
| Безособова форма | ||
| прова́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| провали́вши | ||