| | |
| провокува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | провокува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | провоку́ймо |
| 2 особа | провоку́й | провоку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | провокува́тиму | провокува́тимемо, провокува́тимем |
| 2 особа | провокува́тимеш | провокува́тимете |
| 3 особа | провокува́тиме | провокува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | провоку́ю | провоку́ємо, провоку́єм |
| 2 особа | провоку́єш | провоку́єте |
| 3 особа | провоку́є | провоку́ють |
| Активний дієприкметник |
| провоку́ючий |
| Дієприслівник |
| провоку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | провокува́в | провокува́ли |
| жін. р. | провокува́ла |
| сер. р. | провокува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| провоко́ваний |
| Безособова форма |
| провоко́вано |
| Дієприслівник |
| провокува́вши |
