| провідни́к1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (супровідник; залізничник; керівник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | провідни́к | провідники́ |
| родовий | провідника́ | провідникі́в |
| давальний | провіднико́ві, провіднику́ | провідника́м |
| знахідний | провідника́ | провідникі́в |
| орудний | провіднико́м | провідника́ми |
| місцевий | на/у провіднико́ві, провіднику́ | на/у провідника́х |
| кличний | провіднику́ | провідники́ |