| | |
| пролонгува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пролонгува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пролонгу́ймо |
| 2 особа | пролонгу́й | пролонгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пролонгува́тиму | пролонгува́тимемо, пролонгува́тимем |
| 2 особа | пролонгува́тимеш | пролонгува́тимете |
| 3 особа | пролонгува́тиме | пролонгува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | пролонгу́ю | пролонгу́ємо, пролонгу́єм |
| 2 особа | пролонгу́єш | пролонгу́єте |
| 3 особа | пролонгу́є | пролонгу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пролонгу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пролонгува́в | пролонгува́ли |
| жін. р. | пролонгува́ла |
| сер. р. | пролонгува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| пролонго́ваний |
| Безособова форма |
| пролонго́вано |
| Дієприслівник |
| пролонгува́вши |
