| пронести́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нести повз кого-, що-небудь; нести якийсь час або на якусь відстань; зберегти в пам’яті; обминути – про біду, лихо) | ||
| Інфінітив | пронести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пронесі́мо, пронесі́м | |
| 2 особа | пронеси́ | пронесі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пронесу́ | пронесемо́, пронесе́м |
| 2 особа | пронесе́ш | пронесете́ |
| 3 особа | пронесе́ | пронесу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проні́с | пронесли́ |
| жін.р. | пронесла́ | |
| сер.р. | пронесло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проне́сений | ||
| Безособова форма | ||
| проне́сено | ||
| Дієприслівник | ||
| проні́сши | ||