| прояча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прояча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проячі́мо, проячі́м | |
| 2 особа | проячи́ | проячі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проячу́ | проячимо́, проячи́м |
| 2 особа | проячи́ш | проячите́ |
| 3 особа | проячи́ть | прояча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прояча́в | прояча́ли |
| жін.р. | прояча́ла | |
| сер.р. | прояча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прояча́вши | ||