| підму́лити – дієслово доконаного виду | ||
| (підмити, підточити) | ||
| Інфінітив | підму́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підму́льмо | |
| 2 особа | підму́ль | підму́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підму́лю | підму́лимо, підму́лим |
| 2 особа | підму́лиш | підму́лите |
| 3 особа | підму́лить | підму́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підму́лив | підму́лили |
| жін.р. | підму́лила | |
| сер.р. | підму́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підму́лений | ||
| Безособова форма | ||
| підму́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| підму́ливши | ||