піри́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | піри́тний | піри́тна | піри́тне | піри́тні |
родовий | піри́тного | піри́тної | піри́тного | піри́тних |
давальний | піри́тному | піри́тній | піри́тному | піри́тним |
знахідний | піри́тний | піри́тну | піри́тне | піри́тні |
орудний | піри́тним | піри́тною | піри́тним | піри́тними |
місцевий | на/у піри́тному, піри́тнім | на/у піри́тній | на/у піри́тному, піри́тнім | на/у піри́тних |