| | |
| реабілітува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | реабілітува́тися, реабілітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реабіліту́ймося, реабіліту́ймось |
| 2 особа | реабіліту́йся, реабіліту́йсь | реабіліту́йтеся, реабіліту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | реабілітува́тимуся, реабілітува́тимусь | реабілітува́тимемося, реабілітува́тимемось, реабілітува́тимемся |
| 2 особа | реабілітува́тимешся | реабілітува́тиметеся, реабілітува́тиметесь |
| 3 особа | реабілітува́тиметься | реабілітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | реабіліту́юся, реабіліту́юсь | реабіліту́ємося, реабіліту́ємось, реабіліту́ємся |
| 2 особа | реабіліту́єшся | реабіліту́єтеся, реабіліту́єтесь |
| 3 особа | реабіліту́ється | реабіліту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реабіліту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | реабілітува́вся, реабілітува́всь | реабілітува́лися, реабілітува́лись |
| жін. р. | реабілітува́лася, реабілітува́лась |
| сер. р. | реабілітува́лося, реабілітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| реабілітува́вшись |
