ремо́нтно-підгото́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ремо́нтно-підгото́вчий | ремо́нтно-підгото́вча | ремо́нтно-підгото́вче | ремо́нтно-підгото́вчі |
родовий | ремо́нтно-підгото́вчого | ремо́нтно-підгото́вчої | ремо́нтно-підгото́вчого | ремо́нтно-підгото́вчих |
давальний | ремо́нтно-підгото́вчому | ремо́нтно-підгото́вчій | ремо́нтно-підгото́вчому | ремо́нтно-підгото́вчим |
знахідний | ремо́нтно-підгото́вчий | ремо́нтно-підгото́вчу | ремо́нтно-підгото́вче | ремо́нтно-підгото́вчі |
орудний | ремо́нтно-підгото́вчим | ремо́нтно-підгото́вчою | ремо́нтно-підгото́вчим | ремо́нтно-підгото́вчими |
місцевий | на/у ремо́нтно-підгото́вчому, ремо́нтно-підгото́вчім | на/у ремо́нтно-підгото́вчій | на/у ремо́нтно-підгото́вчому, ремо́нтно-підгото́вчім | на/у ремо́нтно-підгото́вчих |