| розгоди́нитися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (звільнитися від хмар) | ||
| Інфінітив | розгоди́нитися, розгоди́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгоди́ниться | розгоди́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгоди́нився, розгоди́нивсь | розгоди́нилися, розгоди́нились |
| жін.р. | розгоди́нилася, розгоди́нилась | |
| сер.р. | розгоди́нилося, розгоди́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгоди́нившись | ||