| розгосподарюва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розгосподарюва́тися, розгосподарюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгосподарю́ймося, розгосподарю́ймось | |
| 2 особа | розгосподарю́йся, розгосподарю́йсь | розгосподарю́йтеся, розгосподарю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розгосподарю́юся, розгосподарю́юсь | розгосподарю́ємося, розгосподарю́ємось, розгосподарю́ємся |
| 2 особа | розгосподарю́єшся | розгосподарю́єтеся, розгосподарю́єтесь |
| 3 особа | розгосподарю́ється | розгосподарю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгосподарюва́вся, розгосподарюва́всь | розгосподарюва́лися, розгосподарюва́лись |
| жін.р. | розгосподарюва́лася, розгосподарюва́лась | |
| сер.р. | розгосподарюва́лося, розгосподарюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгосподарюва́вшись | ||