| розграбо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розграбо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розграбо́вуймо | |
| 2 особа | розграбо́вуй | розграбо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розграбо́вуватиму | розграбо́вуватимемо, розграбо́вуватимем |
| 2 особа | розграбо́вуватимеш | розграбо́вуватимете |
| 3 особа | розграбо́вуватиме | розграбо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розграбо́вую | розграбо́вуємо, розграбо́вуєм |
| 2 особа | розграбо́вуєш | розграбо́вуєте |
| 3 особа | розграбо́вує | розграбо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розграбо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розграбо́вував | розграбо́вували |
| жін. р. | розграбо́вувала | |
| сер. р. | розграбо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розграбо́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розграбо́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розграбо́вувавши | ||