| розджеркоті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розджеркоті́тися, розджеркоті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розджеркоти́ться | розджеркотя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розджеркоті́вся, розджеркоті́всь | розджеркоті́лися, розджеркоті́лись |
| жін.р. | розджеркоті́лася, розджеркоті́лась | |
| сер.р. | розджеркоті́лося, розджеркоті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розджеркоті́вшись | ||