| розклеко́таний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розклеко́таний | розклеко́тана | розклеко́тане | розклеко́тані |
| родовий | розклеко́таного | розклеко́таної | розклеко́таного | розклеко́таних |
| давальний | розклеко́таному | розклеко́таній | розклеко́таному | розклеко́таним |
| знахідний | розклеко́таний, розклеко́таного | розклеко́тану | розклеко́тане | розклеко́тані, розклеко́таних |
| орудний | розклеко́таним | розклеко́таною | розклеко́таним | розклеко́таними |
| місцевий | на/у розклеко́таному, розклеко́танім | на/у розклеко́таній | на/у розклеко́таному, розклеко́танім | на/у розклеко́таних |