розкрутни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкрутни́й | розкрутна́ | розкрутне́ | розкрутні́ |
родовий | розкрутно́го | розкрутно́ї | розкрутно́го | розкрутни́х |
давальний | розкрутно́му | розкрутні́й | розкрутно́му | розкрутни́м |
знахідний | розкрутни́й, розкрутно́го | розкрутну́ | розкрутне́ | розкрутні́, розкрутни́х |
орудний | розкрутни́м | розкрутно́ю | розкрутни́м | розкрутни́ми |
місцевий | на/у розкрутно́му, розкрутні́м | на/у розкрутні́й | на/у розкрутно́му, розкрутні́м | на/у розкрутни́х |