| розку́йдати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розку́йдати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розку́йдаймо | |
| 2 особа | розку́йдай | розку́йдайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розку́йдаю | розку́йдаємо, розку́йдаєм |
| 2 особа | розку́йдаєш | розку́йдаєте |
| 3 особа | розку́йдає | розку́йдають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розку́йдав | розку́йдали |
| жін.р. | розку́йдала | |
| сер.р. | розку́йдало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розку́йданий | ||
| Безособова форма | ||
| розку́йдано | ||
| Дієприслівник | ||
| розку́йдавши | ||