| розкі́шниця – іменник жіночого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розкі́шниця | розкі́шниці |
| родовий | розкі́шниці | розкі́шниць |
| давальний | розкі́шниці | розкі́шницям |
| знахідний | розкі́шницю | розкі́шниць |
| орудний | розкі́шницею | розкі́шницями |
| місцевий | на/у розкі́шниці | на/у розкі́шницях |
| кличний | розкі́шнице | розкі́шниці |
| [рідко] |