| розохо́титися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розохо́титися, розохо́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розохо́тьмося, розохо́тьмось | |
| 2 особа | розохо́ться | розохо́тьтеся, розохо́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чуся, розохо́чусь | розохо́тимося, розохо́тимось, розохо́тимся |
| 2 особа | розохо́тишся | розохо́титеся, розохо́титесь |
| 3 особа | розохо́титься | розохо́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розохо́тився, розохо́тивсь | розохо́тилися, розохо́тились |
| жін.р. | розохо́тилася, розохо́тилась | |
| сер.р. | розохо́тилося, розохо́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́тившись | ||