| розхря́патися – дієслово доконаного виду | ||
| (розбитися, розколотися) | ||
| Інфінітив | розхря́патися, розхря́патись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розхря́пається | розхря́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розхря́пався, розхря́павсь | розхря́палися, розхря́пались |
| жін.р. | розхря́палася, розхря́палась | |
| сер.р. | розхря́палося, розхря́палось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розхря́павшись | ||