| роз’ї́хатися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | роз’ї́хатися, роз’ї́хатись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роз’ї́дьмося | |
| 2 особа | роз’ї́дьтеся | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роз’ї́демося, роз’ї́демось, роз’ї́демся | |
| 2 особа | роз’ї́детеся, роз’ї́детесь | |
| 3 особа | роз’ї́деться | роз’ї́дуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | роз’ї́хався, роз’ї́хавсь | роз’ї́халися, роз’ї́хались |
| жін.р. | роз’ї́халася, роз’ї́халась | |
| сер.р. | роз’ї́халося, роз’ї́халось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роз’ї́хавшись | ||