| рубцьо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рубцьо́ваний | рубцьо́вана | рубцьо́ване | рубцьо́вані |
| родовий | рубцьо́ваного | рубцьо́ваної | рубцьо́ваного | рубцьо́ваних |
| давальний | рубцьо́ваному | рубцьо́ваній | рубцьо́ваному | рубцьо́ваним |
| знахідний | рубцьо́ваний | рубцьо́вану | рубцьо́ване | рубцьо́вані |
| орудний | рубцьо́ваним | рубцьо́ваною | рубцьо́ваним | рубцьо́ваними |
| місцевий | на/у рубцьо́ваному, рубцьо́ванім | на/у рубцьо́ваній | на/у рубцьо́ваному, рубцьо́ванім | на/у рубцьо́ваних |