рівнопоту́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівнопоту́жний | рівнопоту́жна | рівнопоту́жне | рівнопоту́жні |
родовий | рівнопоту́жного | рівнопоту́жної | рівнопоту́жного | рівнопоту́жних |
давальний | рівнопоту́жному | рівнопоту́жній | рівнопоту́жному | рівнопоту́жним |
знахідний | рівнопоту́жний | рівнопоту́жну | рівнопоту́жне | рівнопоту́жні |
орудний | рівнопоту́жним | рівнопоту́жною | рівнопоту́жним | рівнопоту́жними |
місцевий | на/у рівнопоту́жному, рівнопоту́жнім | на/у рівнопоту́жній | на/у рівнопоту́жному, рівнопоту́жнім | на/у рівнопоту́жних |